Текст пісні "Віночки"

Плете дівчина віночки - на полях покоси,

Кольорові стрічки вправно заплітає в коси,

Ромашками й маків цвітом чоло прикрашає,

Про кохання лагідно пісеньку співає.

Де ти, суджений мій милий, сокіл легкокрилий?

Озирнись до мене, доля, змилуйся Всесилий!

Спрагле серденько дівоче приголуб в долоні,

Радість принеси й розраду, сліз зжени полони.

Зжени полони...

Ось й весна-красна у дім-молода, як Леля!

Вишні цвіт сплела віночком з вусиками хмелю,

В вишиванці червоніє, стигла мов калина,

Вже стоїть засватана дивоцвіт дівчина.

Пісні радісні лунають, про любов віщують!

Столи пишні накривають, щедро розкошують!

Смачні страви подаються, молодятам-гірко!

Поміж палкими вустами полум'янить зірка!

Життя лине і по вінця наливає щастям.

Уквітчаних молодяток не здолать напастям.

Міцно з'єднані любов'ю, плинуть в майбуття,

Взявши пісню солов'їну й щирі почуття.

Де добробут і злагода час біжить як хвиля,

Дружні серцем молодята жнуть бузкові милі.

Буйним вихором кружляють в пелюстках надії,

Щоб здійснились найжагучі калинові мрії.

Калинові мрії...

Рясно поросли волошки, жінка знов співає,

З них віночок виплітає й дітей пригорає,

На чоло в ніжних руках накида хустину,

Вабить для малят рідненьких долю лебедину.

Час іде і шлюбну пісню виспівує доньці,

Сяють сльози від радості, як роса на сонці,

Мужнім рухом і синочок обійняв дружину,

Вистеляє мати нову в маках скатертину.

Та роки не знають спину і течуть мов ріки.

Сріблом зарясніли коси, просльозились віки,

Облітає тихо літо, осінь недалеко,

Вже й до діточок в гніздечко теж летять лелеки.

Гарних виростила діток жінка-берегиня,

В путь щасливу мов ластівок відправила нині

І косички із стрічками випліта онукам,

Знов віночок із мальвами пестять теплі руки.

Мамині руки, материнські руки...