Текст пісні "Скарб"

Думки вітрилися

Під небом з темних хмар

Напівпрозоро все

Чи то напівтуманно...

Шляхів як завжди два:

Шукати скарб

Чи то за натовпом

Іти неспішно й прямо.

І тут всі скажуть: звісно ж по скарби!

Є карта, вітер,

Молодість.

Свобода.

Вперед до золота свій крок

В цю мить зроби.

Здавалося б:

Ну все, ідемо.

Згода!

Проте.

Все легко на словах.

В житті не так.

Вітри зустрічні.

Карти помилкові.

А золото – із тих наземних благ

Яке не варте почуття чи слів любові

Тому я вирішив.

Ні, не піду.

Можливо там,

В майбутньому.

Пізніше.

Натомість буднів площину свою бліду

Я розмалюю

Кольорами світлих віршів.

Шукатиму нових відтінків фарб...

Я вірю в силу правди.

Мрій.

І слова.

Бо як на мене – то і є найбільший скарб,

Коли душа відкрита й кольорова.