Текст пісні "Лиш тепер"

Опадає листя з кленів до землі...

Я зустрів тебе у весільному вбранні...

Зажурились клени, разом з ними й я...

Все минуло і любов твоя...

Закружляло листя в танці осені

Навкруги твоєї білої фати,

Притулились легким дотиком землі.

Сумно кленам, сумно і мені...

Приспів:

Знаю, долю ти свою не обминеш,

Стороною ти її не обійдеш...

Все не так, як ми колись хотіли,

Тільки лиш тепер це зрозуміли.

Опадає листя з кленів до землі,

Ти стояла в білосніжному вбранні.

Плачуть клени, сльози в мене на очах,

Я хотів би стати, наче вільний птах.

Пригорнусь до клену я від болю,

Боже, нащо дав таку Ти долю?

Ти пробач мене, молю Тебе, за все,

І нехай ця біль, як сон душі, мине...

Приспів. (2)

Тільки лиш тепер це зрозуміли...

Тільки лиш тепер це зрозуміли...