Текст пісні "Полинь, душе, у небуття"

Полинь, душе, у небуття,

Де почуттів різучий крик.

Погоджусь і на каяття

Тому, що вчора кидав виклик.

Промчи крізь тисячі світів,

Зірок і сонць, у прах згорівши,

І поверни мою Зорю,

Святої Святості світлішу.

Що з Неба Вишнього зійшла,

Життя це грішне освятила,

Без бою у полон взяла

І в своє Небо полетіла.

І розірвалася душа

На міліарди диких криків!

Пульсує місяць на виття

Тварини вбитої безлике.

Чи чуєш ти охриплий голос? -

То звіру загнаного рик,

То Ангела без крил жагучий крик

В агонії нестерпній, холодом окутий...