Текст пісні "Друга походна пісня"

Позаду довгі перейдені милі -

Ми не долали ще стільки зроду -

Але хіба хто шукав ідилії

В Тобі присвяченому поході?

Три сотні днів, мов три сотні круків, -

Де ж то настачити стріл на кожного?

Позаду - муки, розпуки, скрухи

В містах знекровлених і порожніх.

Ми - сараною під знаком Господа

На цей Єгипет грядемо мовчки,

І хай поляжуть невірні покотом:

Загони наші - мов зграї вовчі.

А коні наші крилато дихають -

Ковтають ніздрями волю степу,

Суворі ж вершники зночі стиха

Лиш молитви промовляють до Тебе.

Позаду хрест нам - ґерлиґа Пастиря,

І шлях простелено до безодні.

Здається, доля одна - упасти,

З походу не повернутись жодному.

І вже похід - не похід, а сниво,

Мечі, і сідла, і обрій - марево.

А слідом круки летять ліниво,

В тумані тануть пенати й лари.

Йдемо вперед кочовими ордами,

На сході - сонце та хрест на заході,

Хода уже не звучить акордом,

З листами ми не шлемо вже птаха.

Ми - лиш покора Хресту й до сходу

Йдемо руїнами ошаліло...

Та часом сниться - найкраща вродою

На склі малює обличчя милого.