Текст пісні "Розмова Павла Полуботка з Петром Першим"

Am E

Чи був я гетьман, чи твій слуга

E7 Am

Спасибі, Петре, за булаву!

Dm Am

Ми нині квити, я не в боргах

E Am

Життя скінчилось то й не живу.

Життя скінчилось – та лиш моє

Бо ще не вмерла, бо вже встає

Розправить плечі земля моя

З плечей, як муху, змахне царя.

Цікаві, Петре, в нас імена!

У тій фортеці, що їх єдна

В твоєму Бурзі, як битий пес

Стоїш і просиш щоб я воскрес.

Ну що ти, Петре – чи я Христос?

Душі ж козацькій не помирать

А кості ляжуть до тих кісток

На котрих стіни твої стоять.

Ми всі не вічні близька вже мить

Коли й тобі хтось шепне: "Пора!"

І впаде тіло, душа злетить

І Бог розсудить Павла й Петра.