Текст пісні "Роздоріжжя"

Стинаються в герці скажені сини України...

(Василь Стус)

Газет не читай, бережи потурбовані нерви,

Закрий телевізор картиною Клода Моне.

Піди в гастроном, закупи там останні консерви,

І ляж на диван. І чекай, доки все це мине.

Не змити дощам всі нітрати, нукліди і гасла,

Не вийняти мозок цілим із одвічних лещат –

Бо навіть у небі одна тільки зірка не згасла,

Одна ще горить, а всі інші давно вже – блищать.

Цей світ збожеволів. Саперні лопатки і гума,

І дурень, що кличе святити ножі та серпи...

А ти не вставай, ти дивися у стелю і думай,

Дивися і думай – та тільки, на Бога, не спи!..

Під вікнами кличуть: "За нами!.. За нами!.. За нами!.." –

Нове покоління месій випускає тюрма.

"За нами, за нами!.." – і точиться бійка з млинами,

І списи, і ребра тріщать – а звитяги нема.

Та й бути не може, допоки в скаженому герці

Стинаються з привидом привид, з марою мара,

І зло полином проростає у кожному серці –

Родючий то ґрунт від зотлілого в ньому добра!..

Змарновані села до стріх заросли бур'янами,

Скалічені долі розносяться вітром, як дим...

Куди ж ти схопився? – "За нами, за нами, за нами!.." –

Що ж, дай тобі Боже вгадати куди і за ким...