Текст пісні "Пісня Йосипа"

Ти знаєш, Маріє – наш Син мені нині приснився

Так гарно, що я й не прокинувся посеред ночі...

Він був біля Бога, а Бог мені в очі дивився –

І були у Бога, Маріє, Ісусові очі.

Ми довго мовчали – я просто не знав, що сказати,

А Син підійшов, і обняв мене міцно, як завше...

І час зупинився – я міг все життя так стояти, –

І Бог відійшов, так ні слова мені й не сказавши...

Ти знаєш, Маріє, Він вже трішки сивий на скронях,

Так само худий – правда, щоки ледь-ледь налилися...

Я брав Його руки – там були ті діри в долонях... –

Ще, каже, ночами болять, але вже затяглися...

А далі пішли ми таким несподіваним садом –

Я знав, що то рай, та його уявляв так наївно!.. –

Стояла там церква з якимсь наче римським фасадом,

І в ній – твій портрет із маленьким Ісусом... Так дивно!

Шкода, що не бачила ти неймовірну ту фреску! –

Я знаю, є добрі майстри, та подумати – хто ж з них?..

Я тесля, Маріє. Я вмію тримати стамеску –

Та пензель в тій церкві тримав не звичайний художник!..

Вже й сон закінчився, а я, затиснувши повіки

Усе намагався спинити хоч тінь тої мрії...

Сірілось... Ти спала.

Я був ще твоїм чоловіком –

Та вже потихеньку Тобі помолився, Маріє...

14.01.2004