Текст пісні "Наївна пісня"

По вічній дорозі у пошуках правди й добра

Йдемо ми удвох – я і жінка з мойого ребра.

Усе, що знайшли, у маленький наплічник збираєм –

Коли назбираємо вдосталь, земля стане раєм.

А вздовж того шляху – чимало приватних раїв:

Добра повні клуні, а правди – хоч ложкою б їв...

Ми йшли й куштували, аби хазяїв не образить –

Та правда глевка, а добро їх в наплічник не влазить...

По вічній дорозі ми, зовсім не вічні, йдемо

І слово до слова складається в пісню само.

Коли наскладається досить і ми заспіваєм –

Земля зрозуміє, нарешті, як стати їй раєм!..

А вздовж того шляху стоять видатні співаки,

Що мають на продаж такі видатні співанки! –

Та скільки б вони за узбіччя своє не змагались –

Чорти танцювали і янголи тихо сміялись...

По вічній дорозі у пошуках правди й добра

Йдемо ми удвох, я і жінка з мойого ребра,

Усе, що знайшли, у маленький наплічник збираєм,

Коли назбираємо вдосталь, земля стане раєм...