Текст пісні "Люцифер"

Повертав долі дишло –

Та забракло снаги.

З мене Бога не вийшло,

Хоч не вийшло й слуги.

Я боровся запекло –

Небо й досі трясе...

Я тепер маю пекло,

А хотів мати все.

В небі крила махали –

Ми зчепились удвох.

Як ти крикнув, Михайле! –

"Хто за Світло – як Бог?!" –

І образа розквітла,

Я спинився, як стій:

Наче ж я – Воїн Світла.

То за що ж ото – бій?..

Щезла сила з правиці

До самого плеча...

Не твої блискавиці

З вогняного меча,

І не янголи хором,

І не блиск Божих риз –

А пекучий той сором

Мене скинув униз.

Як дивився згори ти,

Опустивши свій меч!..

"Бог – це здатність творити,

А не влада без меж!.." –

Громом янгольська пісня

Душі рвала із дна –

Та для мене – запізно;

Я уже – Сатана...

Щось там стисли лещата

Наче ж серця нема –

"Бог – то здатність прощати..."

Сатана – то пітьма...

То ж тримай свою Сферу,

Що не далась мені, –

І пробач Люциферу,

І не вір Сатані!..