Текст пісні "Воскресіння Лазаря"

Встань, Лазарю, встань! Я у смерті тебе забираю –

Душа повертається в тіло легенько, як дим.

Встань, Лазарю, встань! Ти вже був на дорозі до раю –

Та що ж, коли пекло без тебе найближчим твоїм...

Встань, Лазарю, встань! То не щастя – то просто потреба

Ще трохи по грішній землі потягнути шлею.

Йди, сестрам своїм поклонися. Ще встигнеш до неба;

Я тільки життя – я тобі небагато даю...

Побудь трошки дивом, бо людям так хочеться дива,

Бо кари їм звичні, що рік – то потоп, то чума...

Встань, Лазарю, встань, і живи собі довго й щасливо –

Аж поки не стрінемось там, де вже смерті нема.

Встань, Лазарю, встань! Розмотайте його, іудеї,

І вже по-новому вітайтеся: "Лазар воскрес!.."

Я смерть переміг, але скоро помирюся з нею –

Я маю ще їй доручити останнє з чудес.

Розходиться курява... Тане юрба на майдані,

Хтось молиться в небо, хтось нишком змотав полотно, –

А вітер вже пахне оливами із Гефсимані

І тесаним деревом – запах, забутий давно...

Кінчається стежка, бо має початись дорога.

Хто світло несе – не спіткнеться, пройде до кінця.

Йди, Лазарю, йди, тридцять літ тобі славити Бога...

Дзвенять тридцять шекелів... Юда пошив гаманця...