Текст пісні "Булька"

Хтось прагне слави – а життя покаже дульку:

Іди, шукай, іще шукай себе, небоже! –

А я – знайшов! Я надуваю людям бульку

Таку велику, що ніхто таку не може.

Я дую, дую, дую, дую, видуваю,

А хтось там бреше, ніби дую я намарно;

А булька так на сцені світло відбиває! –

Ну й хай пуста – та Боже мій, до чого ж гарна!..

Гоп, гоп, гоп, гиля гоп – до чого ж булька гарна!

А хтось, як дурень, все життя шукає Слово!

Я знаю триста! – а йому цього замало.

Я дути вчив його, та з ним яка розмова:

Так, наче негрові розказуєш про сало...

Я дую, дую, дую, дую, не бідую,

Я з мила бульку вже до метра додуваю! –

А той і Слово те знайшов – і голодує...

А я за милом нині їжджу на Гаваї!

Гоп, гоп, гоп, гиля гоп – я їжджу на Гаваї!

Я вчора мав із Євробаченням розмову;

Мене спитали, як я встав на піку моди.

Я їм сказав: якщо й було спочатку Слово,

То нині й триста слів не роблять вже погоди!

Тому я дую, весь талант у це кладу я –

А мій талант вже в поперечнику – метр сорок! –

Лиш кляті критики на заздрощах пліткують,

Що я – не геній, а лише від бульки корок...

Гоп, гоп, гоп, гиля гоп – лише від буль...

Та брешуть, сучі діти!..