Текст пісні "Гном"

Все я знаю, коли я помру

Стану гномом в атласнім жилеті,

По мені буде гном'ячий труд

Золотить на серві зах букети.

Не герой, не пророк, не мудрець,

Що я вмію? Сміятись і плакать.

Пломеніти мій каптурець

Між бокалів, як квіточка маку.

Я любитиму цукор і кмин,

Малиновий лікер і гостинці,

Серед довгої мами-жими

Буду спать в порцеляновій скриньці.

Я навчуся хороших манер,

В порцелянових дам делікатних,

Заведу собі троску й лорнет.

А також - цвіркуна-музиканта.

І з маркізом зіграю в пікет,

А з маркізою вивчу дуетик,

І тихенько поскаржусь валету,

Що безсмертя моє залегке.

І століття, і друге, і третє,

В час, коли за віконечком сніг

У старенькім картатім жилеті

Буду жити на радість поетам

І малятам казки бубоніть.

О, не плачте, живі, по мені...