Текст пісні "Українська калина"

На сполох немов ударили дзвони

Чи вибух вогненний зметнувся немов -

А то за селом калинові грона

Палають на вітрі, гарячі, мов кров!

Як праведна кров героїв, без ліку

За славу і волю полеглих в бою...

Калина горить, щоб жоден довіку

Не був з них забутий у отчім краю.

Ягід калинових на Святу Покрову

Спробую я рідний український смак -

Смак терпкий терпіння, щемний смак любові,

А ще гіркуватий сліз минулих смак...

Шанована ти у нашім народі,

В піснях пломенієш і на рушниках...

Козак і чумак у дальніх походах

До тебе, калино, тягнулись у снах...

Звитяжності ти і вірності символ,

І силу незламну в собі ти несеш -

Які б холоди тебе не студили,

Ти тільки солодша, калино, стаєш!

Ягід калинових на Святу Покрову

Спробую я рідний український смак -

І немов почую то слова любові,

То немов почую, як луна сурма...

Якщо у житті наснага зникає,

Якщо із собою немає ладу -

Піду, поброджу калиновим гаєм,

Цвітінь або кетяг до ран прикладу...

Ягід калинових на Святу Покрову

Спробую я рідний український смак -

Ярий, соковитий, наче наше слово,

Те, що калиновим зветься недарма!

Так гори ж, калино, кожної Покрови,

Як шовки червоні Січі знамена,

Як у вірнім серці полумінь любові,

Як неопалима наша купина!

Так гори ж незгасно в нас вогонь любові

До землі своєї, що у нас одна,

Як горить калина на Святу Покрову,

Наша неспалима вічна купина!

Як горить українська калина на Святу Покрову,

Наша неопалима вічна купина!