Текст пісні "Пісенька колорадського жука"

Я - маленький колорадський жук,

Та зазнав уже я стільки мук,

Стільки скуштував гірких отрут,

Стільки пережив знущань і скрут!

Бо, нещасний, на свою біду

Їм картоплю, а не лободу...

Жизнь моя все більш собача,

А здоров'я ж не воляче –

Ох, в Червону Книгу попаду!

А взимку так відрадно

Сниться Колорадо,

Ранчо, сите стадо

І вечірній дзвін;

Грядки в палісаді,

Роси на розсаді

І я у міжряддях...

І вітчизни рідної паслін!

Та своєї долі не кляну,

З нетерпінням кожну жду весну,

І у Колорадо не вернусь –

В Україні так і залишусь!

Бо люблю цю землю і народ,

Кожні дачу, поле і город,

Бо під мову соковиту

І пісні найкращі в світі

Мов сама, картопля лізе в рот!

А найкраще картопелькою я ласую,

Коли "Вербу рясну" надвечір почую...

Це мені, що комусь гранчак для апетиту!

Ну й ловка ж пісня... Вмерти – не жити!

Хай же рясно родять картоплі

На родючій, щедрій цій землі!

Щоб було й піджарить, і спекти,

І зварить, ще й салом затовкти!..

Щоб було весною що саджать,

Восени було би що копать...

Якщо буде, що саджати,

Якщо буде, що збирати –

Буде і мені, що пожувать!

А вдома, в Колорадо,

Грядки в палісаді,

Роси на розсаді

І вечірній дзвін...

Вибач, Колорадо, –

Те все мні не надо...

Мені й тут відрада,

Поки є хоча б один паслін!

Хоч які отрути вимишляти –

Їм ніколи нас не подолати!

Хоч які на нас отрути лити –

Нас ніколи всіх не потруїти!

Ще немає поки що отрути,

Щоби нас могла вона жахнути!

Нам кінець ніколи не настане,

Бо "Вербу..." співать не перестануть!

Йес!