Текст пісні "Обрій"

Гей, юначе!

Ворон кряче,

Кінь твій скаче,

Дівка плаче...

Гей, юначе!

Гей, козаче!

Поки зійде сонце над землею –

Виїсть очі яснії роса!

Щастя не впаде до ніг зорею

І на камінь найде десь коса!

Гей, юначе, візьми долю в руки

І надінь вуздечку на біду!

Не лякайся довгої розлуки,

Сіллю запасись на довгу путь!

Кличе обрій маревом-млою,

Кличе обрій в даль за собою!

Кличе, щоб жариною ранку

Люльку припалив на світанку!

Кличе обрій небо тримати,

Щоб на землю впасти не дати!

Щастя то обрій в тумані,

То фата моргана, що тремтить на вітрах...

Щастя то обрій-омана,

Що тікає від тебе, хоч лети на крилах...

Та обрій нас кличе і кличе,

Зове за собою в далекі світи!..

Та обрій нас кличе і кличе

Свої щастя й долю знайти!..

Гей, юначе!

Ворон кряче,

Кінь твій скаче,

Дівка плаче...

Гей, юначе!

Гей, козаче!

Гей, юначе, візьми долю в руки

І надінь вуздечку на біду!

Не лякайся довгої розлуки,

Сіллю запасись на довгу путь!

Лиш як стопчеш чоботи залізні,

Вигорить на сонці буйний чуб,

Як пройдеш шляхи важкі і різні –

Висічеш ти усміх з долі губ!

Кличе обрій маревом-млою,

Кличе обрій в даль за собою!

Кличе, щоб жариною ранку

Люльку припалив на світанку!

Кличе обрій небо тримати,

Щоб на землю впасти не дати!

Кличе вітром, кличе грозою,

Кличе степом, дощу сльозою!