Текст пісні "Балада про лопухи"

Раз я берегом ішов стежкою в'юнкою,

У турботоньках про газ, про його ціну...

Аж зненацька лопухи стали, мов стіною, –

Що листаті, що густі... Ще й не обминуть!

І згадалось, як дітьми тут з рання до нічки

Ми бісились, поки десь в пузі не крутне...

Як потому підтирав лопухом гузничку,

Як дражнили лопухом тут колись мене...

Лопухи, лопухи, друзі днів дитинних,

Як любив гулять між вас, вранці, по росі!..

Тож ростіть рясніше й скрізь в нашій Україні,

Щоби вистачило вас на гузнички всі!

Ще й тому всі ми вас берегти повинні,

Що така в мене є думка жартівна:

Чим побільше буде вас просто як рослини,

Тим поменше лопухів буде поміж нас!

І нема в тім, лопухи, вашої провини,

Що на голову як хтось щось не те вдягне,

Зразу згадують про вас, ваше лопушиння...

– Як свиня під лопухом! – кожен сказоне!..

...Суть же в тім, що в час своїх розквіту й пишноти

Ви не тільки буйний лист, втіха дітлахів, –

Ви іще й гроза штанів і кінець колготам,

Бо причіпливі украй ваші реп'яхи!

Лопухи, лопухи, вам нема заміни,

Лопухи, лопухи, вам нема ціни!

Хай побільше вас росте в нашій Україні,

І під кожним хай лежить хоч би по свині...

І нехай будуть вас непролазні хащі,

І хранить нас нехай ваш природний хист –

Тож ростіть, мов джунглі, ви на кордонах наших,

Хай відлякують врагів ваші реп'яхи!

Лопухи, лопухи, будьте вищі за дахи!

Українські лопухи!