Текст пісні "Середні віки"

Другий рік місто косить чума,

Не працюють навіть борделі й тюрма,

Скінчився хліб, скінчилась вода,

З культурного життя — лише хресна хода.

Ходимо, кличемо святих отців,

На зворотному шляху підбираємо мерців.

Папське ім'я втрачає силу і міць,

Відьми звільняються з робочих місць.

Сенс ворушити цю каламуть?

Що тут гадати? - Всі й так помруть.

Яка різниця, що скажуть зірки?

Середні віки... Такі Середні віки...

Приспів:

Середні віки... Середні віки...

Середні віки... Середні віки...

Середні віки... Такі Середні віки...

Середні віки... Середні віки...

Середні віки... Середні віки...

Середні віки... Такі Середні віки...

Єпископ приходить у єврейський квартал,

Говорить: "Хто з нас не гине за метал?"

Усіх нас нищить небесний терор,

Усіх нас винесуть в чорний коридор.

Світла немає. Відсутня мета.

Саме час починати свята".

І тоді лунає барабанний бій,

Підіймає з землі ремісників і повій,

Затягує нас у свою круговерть,

Тих, хто помер, не лякає смерть,

Не лякає жодна з її образ,

Боятись тут варто хіба що нас.

Приспів.

І ми одягаємо пір'я й хвости,

І змащуємо кров'ю натільні хрести,

І палимо на вулицях свого сатану,

І оголошуємо небесам війну.

Водимо процесії довкола вогнів.

Все, що в нас є – це народний гнів.

Клади на обличчя пудру й грим,

Ніколи не пізно померти молодим,

Ніколи не пізно змінити ім'я,

Про мене свідчитиме тінь моя,

Ніколи й нікому не кажи про це,

Смерть не пізнає нас у лице...

Приспів.