Текст пісні "Білі люди"

Білі люди – жорстокі люди,

Чорна шкіра їм ріже око.

Вони мурують для чорних споруди

Й готують для чорного там мороку.

Лаштують чорному підлу підставу,

Шиють чорному робу на виріст,

І не відпускають ні під заставу,

Ні під підписку про невиїзд.

Тримають чорного, як лева в ямі,

Ламають ребра з усієї злості

І позбавляють, навіть в уяві,

Свободи зібрань і свободи совісті...

І чорний іде на команду пастушу

З кулаками в кишенях роби

Й волочить свою чорношкіру душу

Ринками Азії та Європи...

Приспів:

Головне – тримай при собі свою віру,

Свою любов і свою упертість!..

Спаситель – він не зважає на шкіру,

Він зважає на солідарність і чесність!..

І все є так, як повинно бути,

Все трапляється і все буває...

І серце його нас щоранку будить,

Підтримує, змучує, убиває... | (5)

Що нас гнало з наших кордонів

В це мерзле світло?.. Що і для чого?..

Хто нас завів до цих коридорів? –

Тихо запитує чорного чорний.

Краще було залишатись удома

І помирати на власних пляжах,

Де кожна дюна чимось відома,

І кожна хвиля щось та й важить? –

Знаєш, ми з тобою не перші,

Хто рвався на північ фурами й човнами

В темних ранах і рваній одежі, -

Відповідає чорному чорний.

Всі ми знаходимось в цих лещатах,

І, додому вертаючись хіба що на ніч,

Горбатимося, як раби у штатах,

На ліберальну білу наволоч!..

Приспів.

Білі люди забули сором...

Якщо вже потрапив до їх павутини,

Клали вони з великим прибором

На всі конвенції з прав людини.

Їх не хвилюють наші втрати,

Вони звикли тримати нас в чорному тілі.

Та пророки були сомалійські пірати –

За це їх і розпинали білі.

І Матір Божа в зимових гетрах,

Курячи люльку, гріючи нерви,

Палила багаття на площах гетто,

Розігріваючи дешеві консерви.

Хай позбавляють нас нашого простору,

І вогнем заливають наші повстання –

Це для нас із тобою чорні апостоли

Редагували свої послання.

Приспів.