Текст пісні "Голод"

Згадувать не дуже люблять нині

Про післявоєнні ті роки,

Як почався голод на Вкраїні,

Як ішли в Росію земляки...

В пам'яті сади стоять зів'ялі,

Сонцем перепалена земля,

Трупи на Московському вокзалі,

Прапори Московського Кремля...

Я не знаю, хто те зло посіяв,

Правду довгі зими замели,

Тільки відвернулася Росія

Від своєї меншої сестри,

Не порушила свого спокою,

Та зате тепер, як і завжди,

Рве своєю братньою рукою

З саду українського плоди.

Нам не зупинити часу плину,

Не судить батьків своїх синам,

Та чуття єдиної родини

Замінило справедливість нам...

Я ж не визнаю тої моралі,

Ти така чужа своя ж земля:

Трупи на Московському вокзалі,

Прапори Московського Кремля.