Текст пісні "Хома"

Передмова:

Безкрайній степ і кургани... кургани... кургани...

Глибинний світ далекої і неповторної Скіфії.

Кожен курган зберігає у своїй глибині

таїну людських мрій, надій та незбагненного духу,

який живим вогнем відлунюється

у наших звичаях, обрядах, піснях.

Дивними часом є переплетіння людських доль.

Хомина могила зберігає у своєму серці гордого скіфа,

що затис у правиці меча.

Над ним похований запорізький козак

із своєю сестрою - шаблею.

А ще вище знайшов свій останній притулок кобзар Хома,

знищений голодомором 33-го.

Їх вічні душі зорями дивляться на нас з неба...

і знають, вочевидь, відповіді на болючі питання:

звідки ми, хто ми і куди ідемо...

Dm C Dm C Dm

Жив та й був скіф Хома,

C Dm

До звитяг не ситий.

Gm Dm

Як насіла чума -

C Dm

Та й пішла косити.

Приспів:

A# F

А дівчина Хомина

Gm Dm

Поїхала до млина.

Gm Dm

Вертається із млина -

C Dm

Хоми уже нема.

A# F

А дівчина Хомина

Gm Dm

Поїхала до млина.

Gm Dm

Вертається із млина -

C Dm C Dm

Хоми уже нема.

Dm C Dm

На-на-на-на-на-на-на.

Треба ж статись тому -

Від чуми не згинув!

Стріли турки Хому,

Козака з Чигирина.

Приспів.

Дід мій землю любив -

Мав комори повні.

Але він заробив,

Як Хома на вовні.

Приспів.

Я іще на коні

В світ лечу великий.

Ще не скоро мені

Гратимуть музики!

Приспів.