Текст пісні "Філіжанка кави"

Вечірній Львів поволі затихає,

На вулицях запалюють вогні.

Я знов один, як і колись, блукаю

І згадую давно прожиті дні.

Найкращі у житті студентські роки

Давно минули, наче увісні,

В коханні тут робили перші кроки

І перші тут писалися пісні.

На філіжанку запашної кави,

В "Під Левом" ми заходили завжди

Там скрипка кожен вечір танго грала,

І дарувала нам мелодії весни.

Я згадую всіх друзів поіменно-

Кого й куди закинуло життя,

Зустріти знов когось було б приємно-

Вдивляюся у перехожих я.

І раптом - як міраж перед очима,

Не знаю, чи то сон, чи наяву:

До мене посміхається грайливо

Дівчина, яку й досі не забув.

На філіжанку запашної кави,

В "Під Левом" ми заходили завжди,

Там скрипка кожен вечір танго грала

І дарувала нам мелодії весни.

Дивлюся і очам своїм не вірю,-

Невже таке можливе у житті?

Вона така ж - і молода, й красива,

А я вже дід, і скроні в сивині.

Ми 30 літ не бачились обоє,

Та нині доля знову нас звела.

Сердечні рани час поволі гоїть -

Сердечна радість крізь літа жива.

На філіжанку запашної кави

В "Під Левом" я красуню запросив,

І що колись кохав я її маму

За кавою в цей зрозумів.