Текст пісні "Спогад скрипаля"

Сидить сумний скрипаль на підвіконні,

Вчорашній вечір з пам'яті не йде,

Самотня скрипка тужить на ослоні

Та нині струн смичок не доторкне.

Сьогодні серце струни натягнуло

І без смичка мелодія звучить,

Тебе нема, ти, ніби сон, минула,

Лиш спогадом бринить у серці мить...

Приспів:

Бо ти, мов зірка, вийшла із-за хмари,

До мене посміхнулася здаля,

А ще якісь розсипала ти чари –

Заполонила душу скрипаля...

Як твій цілунок уст моїх торкнувся,

Вернулась, ніби, молодість моя,

Благала ти: "Мій милий, чи забувся?

Я ж не твоя, згадай, я не твоя..."

Благала ти, ще дужче цілувала,

І пригорталась, в щасті мліли ми.

Здавалося, нам доля дарувала

Весняну казку посеред зими...

І ти, мов зірка, вийшла із-за хмари,

До мене посміхнулася здаля,

А ще якісь розсипала ти чари –

Заполонила душу скрипаля...

Минула ніч і я один зостався,

Тебе літак у даль кудись поніс,

Мій Ангеле, з тобою б я подався,

Та до землі корінням вже приріс...

Мене ревнує скрипка на ослоні

І дощ сумний в віконне б'ється скло,

Я голову схилив в свої долоні,

А вчора ж щастя в них було...

Приспів. (2)

А ще якісь розсипала ти чари –

Заполонила душу скрипаля...