Текст пісні "Пізні квіти"

Зривав з дерев багряні плаття вітер,

А вечір грав на струнах дощових...

Я ніс тобі осінні пізні квіти,

Неначе серце притуляв до них.

У пелюстках, де літо заблукало,

Відчув я глибину твого тепла.

І зрозумів: для щастя треба мало –

Лише б зі мною поруч ти була.

Приспів:

Пізні квіти пізньої любові – |

Осінь в літі, літо восени. |

Пізні квіти – барви загадкові – |

Приховали пасмо сивини. | (2)

Старе кафе. Парує львівська кава.

Та нас п'янить квітковий аромат.

Я хмелем квітів почуття розбавив,

Щоб не впустити в душу листопад.

Звучать бокалів кришталеві ноти.

Розмова рук і море ніжних фраз.

Букет між нами. Ти і я навпроти.

І в квітах мовби зупинився час...

Приспів. (2)