Текст пісні "Відцвітає бузок"

Відцвітає бузок...

А я так його ніжно любив,

Дарував він мені

Той чарівний п'янкий дивоцвіт.

Тільки сталося так, |

Що його зберегти не зумів, |

Пронесу крізь роки |

Світлим спогадом радісних літ. | (2)

Відцвітає бузок,

Догорають духмяні кетяги

І між листям густим

Знов шукаю я щастя своє.

Пам'ятаєш, коли |

Повна чистої юної спраги |

Я пила ту красу, |

Як росу вранці сонечко п'є? | (2)

Відцвітає бузок...

Не буває ж бо вічного в світі,

Сивий час промайне

На своєму баскому коні.

Та солодкий той сон, |

Що тендітні навіяли квіти, |

Як казкових надій |

Не забути ніколи мені... | (2)

Відцвітає бузок...

А я так його ніжно любив,

Дарував він мені

Той чарівний п'янкий дивоцвіт.

Тільки сталося так, |

Що його зберегти не зумів, |

Пронесу крізь роки |

Світлим спогадом радісних літ. | (2)

Відцвітає бузок... Відцвітає бузок...

Відцвітає бузок... Відцвітає бузок!