Текст пісні "Віддайте мову ^*"

Не лиш герої на землі зростають,

Є у вітчизни і такі сини,

Котрим і Батьківщина не святая,

Святі їм тільки гроші і чини.

Такий глаголить: Я слуга народу!

Але народу тим цей служить друг,

Що нишком нищить мову і природу,

Народ свій обертаючи на слуг.

Такі загнали в села рідне слово

І там його вже тягнуться добить

Аби забрати пам'ять в нас і мову,

А їх не мають нині лиш раби.

Віддайте мову — не прохання, а наказ!

Віддайте мову, нашу пам'ять і оплот!

Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!

Вмре мова — і ми щезнем як народ!

Було нелегко мову в нас забрати,

Котра корінням в Батьківській землі.

Сам хан Батий не зміг її стоптати, —

Проте народу слуги все змогли...

Вони зробили з мови непрестижну,

Забравши з ВУЗів, шкіл і установ;

Нас спонукали кожним днем і тижнем

До зради найспівучішої з мов.

Нам пильність присипали побрехеньки,

Що ми в тій зраді майже рай знайшли.

Вставайте, козаченьки-хмельниченки,

Поки ми спали, мову ізвели!

Віддайте мову — не прохання, а наказ!

Віддайте мову, прорубайте в серці лід!

Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!

Лиш мовою живий козацький рід!

Хто ми для них? - Прості аборигени,

Але в тім слові величезний зміст,

Бо в землю повростали наші гени -

Це навіть крізь асфальт великих міст.

Хазяїн хто? - Чиновничі конклави

Чи ти, абориген землі ції?

Це справжній бій, хоч, власне, не кривавий,

Проте і не найлегший із боїв.

Ми в тім бою ще скажем своє слово

Про Чигирин, про Чернівці і Крим,

Та головне - відвоювати мову

У котрій глас народу крізь віки.

Віддайте мову — не прохання, а наказ!

Віддайте мову, нашу пам'ять і оплот!

Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!

Лиш в мові вічно житиме народ!

Брати, на нас ви не дивіться скоса -

За своє кровне бій іде у нас:

Сьогодні в нас косою мову скосять,

А завтра лишень приймуться за вас!

Це буде кращий в світі братства прояв,

Коли у пісню зіллються слова,

І встане брат за брата рідну мову,

І хор тисячоголосий заспіва!

Віддайте мову — не прохання, а наказ!

Віддайте мову, нашу пам'ять і оплот!

Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!

Лиш в мові вічно житиме народ!

Віддайте мову...

Віддайте мову...

Віддайте мову...

Лиш в мові вічно житиме народ!