Текст пісні "Віддайте мову"

Не лиш герої на землі зростають,

Є у вітчизни і такі сини,

Які ніяких святощів не знають,

Святі їм тільки гроші і чини.

Такий глаголить: Я слуга народу!,

Але народу тим цей служить друг,

Що нишком нищить мовний корінь роду,

Народ свій обертаючи на слуг.

Такі загнали в села рідне слово

І там його вже тягнуть у гроби,

Аби забрати пам'ять в нас і мову,

А їх не мають нині лиш раби.

ПРИСПІВ І:

Віддайте мову — не прохання, а наказ!

Віддайте мову, нашу пам'ять і оплот,

Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!

Вмре мова — і ми щезнем як народ.

Було нелегко мову в нас забрати,

Котра корінням в Батьківській землі.

Сам хан Батий не зміг її стоптати —

Проте народу слуги все змогли...

Вони зробили з мови непрестижну,

Забрали з ВУЗ-ів, шкіл та установ;

Нас спонукали кожним днем і тижнем

До зради найспівучішої з мов.

Нам пильність присипали побрехеньки,

Що ми в тій зраді майже рай знайшли.

Вставайте, козаченьки-хмельниченьки,

Поки ми спали, мову ізвели!

ПРИСПІВ II:

Віддайте мову — не прохання, а наказ!

Віддайте мову, прорубайте в серці лід,

Віддайте мову, і не колись, а в цей же час,

Лиш мовою живий козацький рід!