Текст пісні "Величальна ясному королю та князю Д. Галицькому"

Ой, біда розіслала свої чорнії крила –

Батия навала півсвіту покрила.

Запалали оселі і церкви муровані,

Поповзли попід стелі язики полум'яні.

І на княжую раду в оту тяжку годину

Йшли князі й княженята, і їх грізні дружини.

Хто ж Батиєві орди першим в полі зустріне,

Знайде славу горду чи в бою загине?

І у церкві Десятинній дзвони задзвонили –

Першим в бій веде дружину ясен князь Данило.

Тихий гомін між полками, погляди орлині,

І пливуть над шоломами хоругви левині.

Не судилась перемога - лиш криваві рани,

Болем вистлана дорога, лихом заквітчана.

Але доленька князівська все перемагала,

Вже й корона королівська сивину вінчала.

Слава тобі, ясен княже, лицарю наш гордий!

Першим йшов ти зупиняти Батиєві орди.

Не хилилась голівонька, коли всі скорились,

Попадали хорогвоньки, а твоя – лишилась!

Слава королю і князю, вічна буде слава!