Текст пісні "Моє Поділля"

Лунай понад лугами, пісне моя,

Лети, мов білий пух, де ген тополя,

Лети, коли на серці мені тужно,

Коли вітри у груди б'ють потужно,

Коли дощем у вікна з сумом ллє,

Мов джерело, життя по волі б'є,

Приспів:

А я собі тихо заспіваю,

Про тебе незрівнянний рідний краю,

Про гори, про поля і бистрі ріки,

Про рідну хату, де зростали дітьми,

Про те подвір'я, де горіх гойдає,

Де рідна мати все мене чекає!

Понад дерева линь та й понад гілля,

Лети, понад Збручем, на все Поділля,

Де зріє у жнива рясне колосся,

Де подолянка розплела волосся

І хлібом-сіллю гостей зустрічають,

Вино по вінця щиро наливають.

Приспів.