Текст пісні "Україна і ти"

Одшуміла весна, одспівала чуттєва гроза,

І тоді я сказав: Ти у мене, кохана, єдина!

Ти мовчала, як ніч, а в очах закипала сльоза

І мене запитала: А як же твоя Україна?

Ні, не довго я думав, бо думав до того й сказав:

Є у кожного в світі єдина, як доля, дорога

Прозолочена сонцем твоя материнська сльоза,

Ми зійдемо по ній до Вкраїни, а, може, й до Бога.

І заплакала ти, закричала, як птиця вночі,

Заридала від болю, своє проклинаючи тіло,

Дай мя, Господи, щастя, мені його силу вручи,

А до тої Вкраїни, яке мені, Господи, діло?

Не озвався Господь і мовчали старі небеса,

І душа України зажурено й тихо мовчала.

І подумав я ще раз, але як і вперше сказав:

Ти - кохання і смерть, а потрібно живого начала!

І розбіглись дороги, розпався на двоє поріг,

Застогнали степи в вересневій печалі осінній,

Я сказав побратимам: кохайте коханих своїй,

Бо женюся же я на сердечній вдові Україні.

Пораюймо в гаях, порадію за вас за усіх,

Як збереться наш рід побіля родової калини,

Ну та може мені хоч малий подарується гріх

І народяться діти достойні нової Вкраїни!

І народяться діти достойні, достойні нової Вкраїни!