Текст пісні "Олекса Довбуш"

На Чорногорі ватра палає,

Біля неї Довбуш сидить.

Мольфара Олекса питає:

Скільки на світі мені ще жить?

А мольфар сумно йому каже:

Смерть твоя незабаром прийде,

Бо Дзвінчук - ворог заклятий,

Уже срібну кулю для тебе кує.

Бо Дзвінчук ворог заклятий,

Срібну кулю давно уже має,

Сидить тихенько в своїй хаті,

І й в засідці на тебе чекає.

Та Довбуш наш молоденький

Не повірив в ті пророчі слова,

Та й зійшов він до тої долини,

Де його Дзвінка кохана жила.

Підійшов він до старої хатини,

Плече під двері тисові підклав,

А Дзвінчук, його ворог проклятий,

Срібну кулю йому в груди послав.

Впав Довбуш в груди зранений,

На руки вірних опришків своїх.

Ой, Божечку ж ти наш милий!

Як сильно Олекса наш побілів.

Несіть ви мене, хлопці опришки,

Далеко в рідні Чорногори несіть.

Що я в груди смертельно зранений

Ворогам своїм, того не кажіть.

В Чорногорах я буду спочивати

Та прийде, побратими, той час,

Коли вороги будуть вам докучати,

То дух мій повернеться до вас!

Тоді великою силою повстаньте,

З України ворогів усіх проженіть,

Та й в мирі, злагоді та багатстві

Дружньою громадою, українці, живіть!..