Текст пісні "Спис Лоенгріна"

На самому вершечку башти

Гуляють вітри,

На самому вершечку башти

Стань і замри, дивись на море вогнів,

Що в долині горять - це ті, що прийшли,

Щоб наш замок узять.

Стоять, розіклались у всій своїй красі,

Не знають вони, що приречені всі -

Що я на них можу звести з неба

Вогонь і грім,

Ну що ж, лети, лети, мій Лоенгрін!..

Довкола крижаніють поля,

Довкола тільки мертва земля,

Довкола світ недолі і сліз,

І їх ще стократ може примножить

Мій спис! Не треба! Я згоден

Без бою віддать цей замок тому,

Хто його зміг би взять.

Я крок ступаю вперед,

Сторчма падаю вниз

І слідом за мною в безодню

Відправляється спис!

Не страшно, мене із землі підведе

В кінці всіх віків той, Хто гряде!

Той, Хто значно краще, ніж я, або ти

Знає, що значить – хрест свій нести!