Текст пісні "Останній трамвай"

Протиснувся між крапель дощових,

Ходив по запахах

З дитинства призабутих,

Старенький дворик сутінково стих

І в тиші заводський гудок зітхає глухо.

Скрегоче в ніч останній наш трамвай,

З пітьми висмоктує спізнілі всюди душі,

Когось ці рейки виведуть на край,

А чи в дитинство,

Що з кишень виймає груші...

Колись життя відправить і мене

У вільне плавання підземною водою,

Забудеться мій запах,

Промайне непевний спогад

Наче тінь попід стіною...

Один лиш крок планетою ступив,

А виявляється – життя тривало більше

Я жив як міг,

Поки ставало сил,

Поки було кому присвячувати вірш...