Текст пісні "Хто врятує душу цю?"

Сонце вже зайшло за гори все,

Ні сліду не лишило –

Обняла теплота кохання це;

Я озирнусь – тебе не стало,

Тільки спогадів так мало,

Ти лишила –

Хто врятує душу цю?

Було колись –

Ти крикнула "Дивись!"

У місячнім промінні,

Ти царівна – золотом скупалась;

Я боявся, що негідний,

В сріблі хоч стояв мов бідний,

Гей, від дощу –

Хто врятує душу цю?

Моя, Твоя, наша, ваша;

Цю любов позичили боги,

Втішались нею ми.

Хоч мріяли в серцях сни,

Після сну –

Хто врятує душу цю?

І всі ми, як одні,

Ідем назустріч самоті –

Спогади чекають нас сумні;

Але все ж надія не покине –

Доля доторкне

Й раптом радість принесе!