Текст пісні "Полювання з гончим псом"

В траву осінню забреда гончак,

Мисливець в слід з рушницею рушає,

Над головою привид пролітає,

І карка так, як карка тільки грак.

Нависла хмара, мов холодний дим,

Горить шипшина, тоскно пахне мохом,

Гончак зненацька зайця наполохав

І голосом повів його дзвінким.

Вухань петляє, поверта назад,

Вправо, вліво, вгору підлітає,

Гончак майстерно слід його читає

Восени у місяць листопад.

І враз рушничний постріл обпіка,

І біг його, і молоде завзяття,

І голосне немов гроза багаття

Йому в очах гуркоче й не змовка.

І по траві осінній він біжить

Вже не живий, хоча іще й не мертвий,

Якихось сто, якихось двісті метрів,

Ще серце мертве заяче гримить,

Мов привид пролітає чорний грак,

Горить шипшина, тоскно пахне мохом,

Він упаде в кущах чортополоху,

І тут його знайде прудкий гончак.

Лише знайде а не наздожене

Не зайця, тільки те, що зайцем зветься,

І переможним голосом заллється

В повітрі щось солодке й запашне.

Мисливець до трофея поспішить,

Він цей трофей ніколи не забуде,

Як бите серце ще гримить у грудях

І вбитий заєць ще вперед біжить!