Текст пісні "Українець"

Він українець - це запевне,

Бо хвалить сало й галушки

Та ще вишиванії дома

Бере він на ніч сорочки.

Колись він навіть - хоч давненько -

Щось написав чи переклав,

Але ж цензура - боже - люта!

І пер він більше не псував.

Колись кричав: "Народ люблю я!

За його хрест би я поніс!"

І за народ в каліках-віршах

Пролив дрібних він з ложку сліз.

Але ж народ - темнота темна

І віршів тих не розумів, -

Мужицтво кинувши, герой наш

На "місце тепле" десь засів.

І хоч накази часто пише

Щоб в шори брали мужиків,

Але ж він каже: "Україну

Люблю я так, як і любив".

Він галушки і досі хвалить

І "Кобзаря" бере читать,

І напідпитку починає

Слова вкраїнськії вживать...