Текст пісні "Дівчина сміється"

Вісімнадцять, двадцять два -

То літа казкові,

Коли в дівчини жнива

На полях любові,

Вправно косить парубків

Гострими очима,

А вони з усіх боків,

Наче саранчина.

Приспів:

Дівчина сміється й плаче, |

Любить лиш тебе, юначе, |

Ти її у цьому зрозумій, |

І кохання соками напій! | (2)

А як тридцять настає -

Достигає вишня,

Хай би був який вже є,

Аби заміж вийшла.

Але де ті парубки

З чорними бровами,

Бо ж намарне йдуть роки

Без любові, мамо!

Приспів.

Але вірю я, що десь

Ходить моє щастя,

Збережу любов і честь,

Може, ще придасться.

Але долю не спинить,

Ще далеко осінь,

Все одно прийде ще мить -

Він руки попросить!

Приспів.

Ти її у цьому зрозумій,

І кохання соками напій!