Текст пісні "Вереда"

Жила була на світі вереда,

Вона була капризна і сумна,

Так часто вона плакала,

Чого? - Сама не знала.

Тому і вередою її всі називали!

Ла-ла, ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла,

Вереда на світі жила!

Вона усе губила, а потім все шукала,

А як не знаходила, то плакала-ридала,

І з вередою ніхто не хотів дружив,

Бо як же ж було важко її розвеселити!

Ла-ла, ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла,

Вереда на світі жила!

Коли вона гуляла, як гралася, чи їла,

Могла собі заплакати завжди коли хотіла

Усі свої капризи уміла пояснити

Багато в мене сліз нема їх де подіти.

Ла-ла, ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла,

Вереда на світі жила!

Колись із вередою сталася пригода:

Образились на неї сонце і погода,

Небо стало плакати, поховались люди,

Мокро і незатишно, сумно стало всюди.

Ла-ла, ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла,

Вереда на світі жила!

От біда! Серед нас вереда!

Навіщо стільки сліз проливати марно,

Бути вередою дуже не гарно!

Ла-ла, ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла, |

Ну де ж тут вереда? |

Серед нас її вже нема! | (2)

Її вже нема!