Текст пісні "Як посієш смуток"

Як посієш смуток – вижнеш сльози,

Загірчать розлуки полином,

В душу розпач зажене морози

І стьобне образа батогом...

Де ти, моя радість, забарилась?

Може, заблукала у світах?

Чи в дорозі дальній заблудилась?

Може, мало сили у крилах?

Полечу я променем до тебе,

Вітерцем гайну через поля,

Ти, моя зигзице золотая,

Ти, розрадо й Ладо, ти моя!

У моїх краях заголосили

Вже давно сердешні журавлі,

А я все чекаю, сили в крилах

І спішу до рідної землі!..

Там цвіте калина біля хати

І береза кличе до воріт,

Там живеш, моя старенька мати,

Ти заплела в коси сивоцвіт.

Там щебечуть рідні соловейки,

У садочку вишні ронять цвіт.

Сяду й обійму тебе, рідненька. -

Я цього чекав вже кілька літ!..

Бережи себе, моя голубко,

Не тужи, що знов у вирій я

Відлітаю вже так хутко,

Бо чека мене моя сім'я.

Там порину знову у роботу

І роки летітимуть, мов день,

Якби ти на те мала охоту,

Я б ще кращих наспівав пісень!