Текст пісні "Батькове серце"

Воронки й окопи давно заросли полинами,

А в мене ще й досі не гоїться болю клубок.

Схвильований батько край шляху прощається з нами

І лагідно просить:

— Ти слухайся мами, синок!

Ми поле орали, в нужденних брели посторонках,

І крепом лягала за нами життя борозна.

Як море пекуче, прийшла і до нас похоронка,

І в мамині коси вплелася в той день сивина.

Та я все не вірив і тата ходив виглядати,

Хотілось відчути тепло його добрих долонь.

А батьку судилось і в День Перемоги лежати,

На кручах Дніпрових пала з його серця вогонь.

Приходжу до нього тепер я з своїми синами,

Не зміряти болю й прогірклого щастя мого.

Воронки й окопи давно заросли полинами,

А батькове серце палає, як вічний вогонь.