Текст пісні "Ніч яка Господи, місячна, зоряна"

Am E7

Ніч яка Господи, місячна зоряна,*

Am

Видно, хоч голки збирай,

Dm

Вийди, коханая, працею зморена, |

E7 Am | (2)

Хоч на хвилиноньку в гай! |

Сядем укупочці тут під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею |

Стелиться в полі туман. | (2)

Гай чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить:

Ген на стрункій та високій осичині |

Листя пестливо тремтить. | (2)

Небо глибоке засіяне зорями, —

Що то за Божа краса!

Перлами ясними попід тополями |

Грає краплиста роса. | (2)

Ти не лякайся, що ніженьки босії

Вмочиш в холодну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки |

Сам на руках однесу. | (2)

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло - ні вітру, ні хмар...

Я пригорну тебе до свого серденька, |

А воно палке, як жар. | (2)

Ти не лякайся, що можуть підслухати

Тиху розмову твою,

Нічка поклала всіх, соном окутала, |

Ані шелесне в гаю. | (2)

Сплять вороги твої знуджені працею,

Нас не сполоха їх сміх.

Чи ж нам обкраденим долею нашею |

Й хвиля кохання за гріх? | (2)

____________

Відміни (народний варіант):

* Ніч яка місячна, ясная, зоряна

Ти не лякайся, що ніженьки білії