Текст пісні "Жінка дощу"

Я дощ не любила і він про це знав,

Але він мене покохав.

Холодний, немилий мене обіймав,

Що все це мине він шептав.

Лиш я буду вічно у полоні плачу

Тебе шукати завжди-

Моя Беатріче, ти жінка дощу-

Співав він на всі лади.

В рядочки вплітався, в пісні залітав

І тепло торкався він кіс.

В мої сни вкрадався, тай бажаним став

І врешті до серця приріс.

Дощ мій, він магічний, до нього лечу я,

Йому кричу я зажди.

Бо я Беатріче- я жінка дощу,

До мене крізь роки йди.