Текст пісні "Рідна моя земле"

Рідна моя земле, дивна моя нене,

Вже ім'я стирає час чи біль життя

Та твоєї пісні полум'я вогненне |

Спопеля невпинно тіні забуття. | (2)

Скільки твої діти кайданів порвали?

Скільки у неволі свічкою згоріло?

Скільки ти зазнала вражої навали? |

Скільки шматували красне твоє тіло? | (2)

А на попелищі розцвітали вишні,

Вкрилися могили в полі у квітки,

І цвіли дівчата - ярі ружі пишні, |

І міцніли хлопці - молоді дубки. | (2)

Бо плекали долю срібнокличні кобзи,

Поливали квітку кожної душі,

Щоб і в лихоліття, і в біду, і в грози |

Не торкали серцем забуття межі. | (2)

Ой, дзвени на сполох, чародійна кобзо,

Бо заснула доля, наче хто споїв.

Крижаніє серце, дух згасає й розум |

Твоїх вірних дочок, внуків і синів. | (2)

Ой, дзвени на сполох, чародійна кобзо,

Бо заснула доля, наче хто споїв.

Пробуди ж ти серце, дух палкий і розум |

Твоїх вірних дочок, внуків і синів. | (2)