Текст пісні "Ген у степу"

Ген у степу, де трави зеленіли,

Де сивий кінь і пилу не здіймав,

Схилившись головою на могилу, |

Кобзар стомудрий тихо помирав. | (2)

А коло нього голосна бандура -

Остання вірна подруга в житті.

Вона з ним завжди, то його натура - |

Правічні думи і пісні святі. | (2)

Лежав кобзар, а серце не вгавало:

"Країно, що судилося тобі?

Чи зірвеш неволі покривало? |

Чи згинеш з ворогами в боротьбі?" | (2)

Упав кобзар, мов громом вбитий явір,

Бо груди вже душі були тісні,

А в піднебесі вільний птаха - жайвір |

Співав услід покинуті пісні. | (2)