Текст пісні "Друзі дитинства"

Як вода у стрімкому потоці,

Відшуміли юнацькі літа,

І вже осінь у скронях шепоче,

Нас на світлі стежки поверта.

Босоного збивали ми роси,

І ганяли у лузі м'яча.

Потім, трави поклавши в покоси,

Вперше палко кохали дівчат.

Приспів:

Де ж ви, друзі мої – односельці – |

Як птахи полетіли в світи... |

Хай зове все частіше нас серце |

По дорогах дитинства пройти. | (2)

Зі шкільного порога в тривозі

У майбутнє нас кликав дзвінок...

І не раз на життєвій дорозі

Мамин нас виручав рушничок.

Приспів.

Пахнуть яблука з отчого саду...

То найвища спокуса в житті:

Знову друзів зібрати я радий,

Оспівати пороги святі.

Приспів. (2)