Текст пісні "Поки ти, Україно, живеш"

Щоб воля козацька не снилась мені,

Щоб я був сліпим і до всього байдужим,

Купали мене у солоній брехні,

Студили мене на морозяній стужі.

Вбивали і словом, і лезом ножа,

Щоб вуха не чули, не бачили очі,

Але воскресає поволі душа,

Вона не вмирає, і вмерти не хоче!

Приспів:

Не згоріла душа

На багатті червоних пожеж,

В ній надія росте,

Як на полі отецькому жито.

І живу я, живу -

Поки ти, Україно, живеш.

І ніхто не уб'є -

Поки ти будеш, матінко, жити!

Хотіли, щоб я все забув на віку,

Давали мені кров'яної отрути.

Хоч пив я, хоч пив я ту чашу гірку,

І все ж рідну матір не можу забути.

Ой, вічна жаго, Україно моя!

Хто ми і для чого живемо на світі?

До правди, до сонця повернутий я,

Лише у твоїм злато-синім суцвітті.

Приспів.