Текст пісні "Старостинецький вальс"

Роса сріблиться наче Рось,

Щоб очищать бентежну душу.

Тут небо з травами зійшлось,

Я знов сюди приїхать мушу.

Тут слово - ніби із добра,

Добро - із чистої любові,

Тут хата дідова стара

Збирає зорі вечорові.

Приспів:

Старостинецький вальс,

Наче юності давньої спомин,

Знов кличе нас, кличе нас,

Не питаючи, де ми і хто ми.

Старостинецький вальс,

Ніби тиха мелодія долі.

І, зупиняючи час,

Знов нас кружляє поволі.

Я тут кохання вперше стрів

Оте - з русявою косою.

Й донині міряю усіх

Тією гордою красою.

Моя кровинко, рідний край,

Жива краса сільського люду,

Лише мене не забувай,

Тебе ж - ніколи не забуду.

Приспів.

Вже зморшка павутинь снує...

Набачилось світів багато.

З літами ближчими стає

Те, що від матері та батька.

Забуду суєту й жалі,

Щоб залишитись наодинці

З окрайцем рідної землі,

Що просто звуться - Старостинці.

Приспів.