Текст пісні "Думи мої, думи"

Думи мої, думи мої.

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало.

Як свою дитину?..

Думи мої, думи мої.

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас —

Де ж мені вас діти?..

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну,

Попідтинню, сиротами,

А я тут загину.

Там найдете щире серце

І слово ласкаве.

Там найдете щиру правду,

А ще, може, й славу...

Привітай же, моя ненько!

Моя Україно!

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину.

Є на світі доля, а хто її знає,

Є на світі воля, а хто її має,

Є люди на світі, сріблом злотом сяють.

Здається панують, а долі не знають

Ні долі, ні волі,

З нудьгою та з горем

Жупан надівають,

А плакати — сором...

Візьміть срібло-злото,

Та й будьте багаті,

А я візьму сльози

Лихо поливати.

Затопчу неволю

Босими ногами,

Затоплю неволю

Дрібними сльозами...