Текст пісні "Мій Народ"

Мій народ – старий сивий дід,

Що живе на цій землі кілька тисяч літ.

Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,

Час від часу із малечею пограється.

Люльку натопче, казку розкаже,

Одне слово мовить – наче вузлом зав'яже.

Пишається жовтою нивою, милується синім небом,

І всіх пригощає солодким медом.

Мій народ – бабуся старенька,

Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.

Пахне пирогами та любистоком,

За великою родиною доглядає дбайливим оком.

Мій народ – дядько працьовитий,

Добре роботу робить і хоче добре жити!

Має сильні руки, велике серце має,

На роботі – горить, на весіллі – гуляє!

Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,

Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.

Мій народ – жінка у хустині.

Була привітною колись, привітною лишилась нині.

Всього їй досталося – і добра, і лиха!

А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.

Мій народ – це наші хлопці кремезні,

Колись такі носили чуби довжелезні.

Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –

Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.

Мій народ – це красуні-дівчата.

У інших таких мало, а в нас таких багато!

Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,

Своїми ласками дарують неймовірну втіху.

Мій народ – діти веселі –

Щастя кожній родині, радість кожній оселі.

Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,

Люблять свою маму, поважають свого тата...

Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,

Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.

Мій народ розкиданий по всьому світу.

І на чужині в нього виростають чужі діти.

Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,

Але ж у цій землі лишилося його коріння!

Мій народ знову може стати кращим –

Незаляканим, незатурканим і неледащим...

Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,

Знову стане господарем власного дому!

Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,

Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.

А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,

Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.

Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,

Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.

А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,

Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.