Текст пісні "І чого тікати..."

Стрілася на полі, руку подала,

Чорною бровою тихо повела.

Ніжно усміхнулась, зникла у житах, -

Хусточка майнула, наче білий птах.

Як повів бригаду славних косарів,

Хвилями покосів поле перебрів.

Думав - заховалась в житі, гущині,

А вона сміялась десь удалині.

А вона в'язала росяні снопи,

Колосок зривала з кожної копи.

Як ішла додому в житньому вінку,

Радо всі вітали дівчину швидку.

Лиш у мене серце билось гаряче:

Думав, чорноока знову утече.

Утекла б, та в полі скрізь уже стерня,

Утекла б, та серце дівчину спиня.

І чого тікати, як зійшлись путі.

Як любов єднає щастям у житті!